Вишнівський центр творчості
дітей та юнацтва

Сокірко Дар’я, вихованка гуртка “Паперопластика” (керівник Валентина Черток) взяла участь у заочному конкурсі дитячої та юнацької творчості "Мій домашній улюбленець", який проводився з метою відзначення Дня домашніх тварин та був присвячений домашнім кішкам.

Протягом сотень років вони живуть поруч з нами, створюють затишок в наших домівках, мають лікувальні властивості. Це дивовижні і водночас загадкові тварини, мало хто може залишатися байдужим до цих пухнастих, ласкавих, розумних улюбленців.

За підсумками журі робота Дар’ї посіла І місце у номінації “Краща іграшка”. Вихованка Вишнівського центру творчості дітей та юнацтва відзначена грамотою ДОЕЦ.

Валентина Черток, керівник гуртка “Паперопластика” Вишнівського центру творчості дітей та юнацтва взяла участь у ХІ Методологічному семінарі з позашкільної освіти, онлайн лекції "Художньо-естетичний напрям позашкільноїосвіти: теорія і практика".

Валентина Володимирівна ніколи не зупиняється на досягнутому, постійно займається саморозвитком та вже стала гідним прикладом для своїх вихованців.

2 грудня вихованці гуртка «Я - лідер» Вишнівського центру творчості дітей та юнацтва під керівництвом Тетяни Тимошенко, координатора учнівського самоврядування Вишневої МТГ,взяли участь у семінарі лідерів учнівського самоврядування Вишневої територіальної громади.

Захід проводився на базі Вишнівського академічного ліцею «Основа» за участі заступника начальника Управління освіти Алли Хомицької та ветерана лідерського руху, методиста ВЦТДЮ Тетяни Гончарук.Дітьми-лідерами були представлені структури учнівськогосамоврядування їхнього навчального закладу, а також учні та педагоги взяли участь у майстер-класі з виготовлення листівок у техніціIrisfolding (Айріс фолдінг).

Робота психолога позашкільного навчального закладу надзвичайно важлива. Психолог Вишнівського центру творчості дітей та юнацтва Марія Шевкун регулярно проводить роботу з вихованцями гуртків та студій закладу, тісно співпрацює з їх батьками та надає рекомендації.

10 речей, які не можна змушувати робити дитину

Батьки, незалежно від того, виховують вони дитину лише кілька років чи все життя, роблять багато висновків і встановлюють для себе певні правила виховання. Багато хто вважає важливим і навіть обов’язковим у вихованні строгість з боку батьків та послух з боку дитини («Роби, що тобі кажуть! Я краще знаю!»). Але змушувати дитину робити деякі речі просто не можна, якщо ви не хочете негативно вплинути на її психіку або здоров’я.

Навіть якщо вам здається, що ви дієте на благо самої дитини, не змушуйте її робити такі речі:

1. Брехати.

У тому числі й по дрібницях («Скажи, що мене нема!»). І не лише тому, що брехати взагалі недобре. Якщо ваша дитина буде ставитися до брехні як до чогось буденного і буде брехати іншим людям, то рано чи пізно вона брехатиме і вам теж. А ви цього навіть не зможете зрозуміти, бо акторська гра з досвідом відточується до досконалості.

2. Їсти, коли дитина не голодна.

Наші організми спроектовані так, що вони попереджають нас про те, коли нам потрібно їсти та коли пити. Навчити дитину правильно розпізнавати ці сигнали – ось завдання батьків, які бажають мати здорову дитину, а не впихати в неї кашу або суп за будь-яку ціну.

3. Бути тим, ким дитина не є.

Якщо ваша дитина, скажімо, сором’язлива, то змиріться з цим і прийміть її такою. Не змушуйте дитину бути (або здаватися) товариською, якщо за своєю природою їй це перечить, або якщо сама дитина не страждає від своєї сором’язливості. Те саме стосується і надто активних, рухливих, галасливих дітей. Так, з ними важко, але дозвольте їм бути такими, якою є їхня природа. І дайте своєму малюкові зрозуміти, що ви любите його таким, яким він є, а не за своє уявлення про те, яким він має бути.

4. Вибачатися невідомо за що.

Вибачення стає лише обов’язковим, але малозрозумілим ритуалом, який несе у собі ні доброти, ні такту, ні жалю. Перед тим, як вимагати вибачень, хоча б коротко поясніть малюкові, за що саме йому потрібно вибачатися.

5. Вітатися з незнайомими людьми.

Правило Червоної Шапочки: "Не розмовляй з незнайомцями!" бажано прищеплювати дитині з раннього дитинства.

6. Дружити з тим, хто їм не подобається.

Навіть якщо ви найкращі подруги з мамою іншої дитини, це не означає, що ваше власне чадо теж має дружити з цією сім’єю. І терпіти, коли його дражнять, ламають його іграшки або тягнуть за волосся лише тому, що ви не хочете сваритися з мамою кривдника. Дружіть самі, ходіть разом по магазинах і в кіно, пийте разом чай, а дитині надайте дружити з тим, з ким вона хоче.

7. Різко змінювати свої звички.

Неважливо, мова йде про те, щоб відмовитися спати в окремому ліжку або перестати смоктати соску. Для того, щоб змінитись, малюк повинен «дозріти». Переходи від старого до нового мають бути плавними та поступовими.

8. Садити дитину на строгу дієту, змушувати постити чи карати їжею.

Існують діти із зайвою вагою, але навряд чи через це потрібно завжди відмовляти їм у цукерках чи чіпсах. Заборонений плід, як відомо, солодкий. Якщо хочете контролювати або обмежити якісь продукти, шкідливі для дитини, то не тримайте їх вдома, не піддавайте його вкотре спокусам, поясніть дитині принципи, за якими їй потрібно харчуватися, але не забороняйте категорично ці продукти, якщо, звичайно, не йдеться про тяжкі випадки алергії.

9. Ночувати там, де дитині не комфортно.

Іноді батькам просто необхідно мати у своєму розпорядженні вільний вечір, але замість того, щоб відсилати кудись дитину, краще попросити бабусю чи іншу дорослу людину переночувати у вас вдома.

10. Робити те, що у них виходить погано.

Якщо ваша дитина після багатомісячних тренувань все ще не може стійко стояти на ковзанах, та ще й ненавидить цей процес, то, можливо, варто замінити фігурне катання на музичну школу, як би вам не хотілося бути мамою фігуриста-чемпіона світу.

Нескінченні провали виховують у дитині комплекс невдахи. І навпаки, найменші удачі надихнуть її на подальші подвиги та наполегливу працю. Краще бути хорошим гандболістом, ніж поганим футболістом, навіть якщо інший вид спорту набагато престижніший, ніж перший. Дозвольте дитині зробити вибір.

У будь-якому випадку, пам’ятайте, що ваша дитина – це не тільки ВАША дитина, але й самостійна маленька особистість. Чим раніше дитина навчиться сама приймати рішення, тим раніше вона навчиться нести відповідальність за свої вчинки.