Автор: mysko

•     Пам’ятайте, що навчання — один з найвибагливіших видів праці, а розумові сили і можливості дітей неоднакові.
•     Не треба вимагати від учня неможливого. Під час навчання важливо визначити, на що здатна дитина даної миті та як розвинути її розумові здібності.
•     Навчання не сприяє розвиткові учня, якщо супроводжується механічним повторенням, зубрінням, а не вимагає напруження розумових сил, пізнавальної активності, думки і дії.
•     Найпростіший метод виховання, який не потребує ані часу, ані розуму,— покарати дитину, а відтак озлобити чи навіть зламати її.
•     Уникайте надмірного опікування, викриків, примусу й наказових інтонацій. Все це зумовлює протидію з боку дитини, спричиняє психічні травми, вбиває в ній бажання й цікавість до навчання.
•     Розвивайте інтелектуальні прагнення, ініціативу та самостійність дитини як під час навчання, так і в позаурочних справах.
•     Пам’ятайте, що, згідно з науково обґрунтованими нормами, учням на виконання домашніх завдань дається:

до 1 год. (1 клас);

до 1,5 год. (2 клас);

до 2 год. (3—4 класи);

до 2,5 год. (5-6 класи);

3 год. (7 клас);

4 год. (8 клас).

•     Привчайте дітей користуватись годинником і не дозволяйте їм просиджувати за домашніми завданнями понад норму встановленого терміну. Це тільки шкодить їхньому здоров’ю й погано позначається на розумовому розвитку. На вихідні й святкові дні завдання задавати не варто.
•     Не змушуйте учня писати спершу в чернетці, а потім переписувати в зошит виконані завдання. Це призводить до перевтоми дитини і негативного ставлення до навчання.
•     Не хвилюйтесь, якщо ваша дитина одержить за виконану роботу не таку оцінку, якої б вам хотілось. По-перше, оцінка має виховне значення, по-друге, це не остання робота й не остання оцінка.
•     Дайте дитині можливість самостійно пізнати радість успіху в навчанні, визначити індивідуальну стежку розумової праці.
•     Перевіряйте домашні завдання, виконанні дітьми, особливо на першому етапі навчання. Але вашими оцінками мають бути: «задоволений», «не задоволений». Можна додати слово «дуже». Будьте певні: завтра дитина буде працювати старанніше, аби побачити ваше задоволення.
•     Здоров’я дитини — «крихка кришталева кулька», і тримають її три атланти: спадковість, спосіб життя і середовище. Організуйте правильний розпорядок життя дитини: харчування, навчання й відпочинок.
•     Організовуючи різні ігри та види навчальної діяльності, не забувайте про фізичний стан дітей, особливо розвиток м’язів пальців і кистей рук. Від цього залежить почерк дитини, якість малювання, креслення, гри на музичному інструменті.
•     Обов’язково помічайте навіть незначні успіхи дітей, спонукайте їх до сумлінного навчання і гарної поведінки. Використовуйте для цього підбадьорюючі слова, поцілунки, різні види морального й матеріального заохочення.

Батько і мати — найкращі вихователі, і тому вони мають впливи на поведінку своїх дітей навіть тоді, коли їх немає вдома. Пам’ятайте, що дитина — дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так само і в дітях відбивається моральна чистота батька й матері. Майбутнє належить тільки дітям. Робіть все, щоб дитинство і майбутнє ваших дітей були прекрасними. Любові та взаєморозуміння, успіхів і щастя вашим дітям!

ПАМ’ЯТАЙ, ЩО:

1. Якщо дитину постійно критикують – вона вчиться ненавидіти.

2. Якщо дитина росте в ворожості – вона вчиться агресивності.

3. Якщо дитину висміюють – вона стає потайним.

4. Якщо дитина росте в доріканнях – вона вчиться жити з почуттям провини.

5. Якщо дитина росте в терпимості – вона вчиться вірити в себе.

6. Якщо дитину підбадьорюють – вона вчиться вірити в себе.

7. Якщо дитину хвалять – вона вчиться бути вдячним.

8. Якщо дитина зростає в чесності – вона вчиться бути справедливим.

9. Якщо дитина росте в безпеці – вона вчиться вірити в людей.
10. Якщо дитину підтримувати – вона вчиться цінувати себе.

11. Якщо дитина живе в розумінні та дружелюбності – вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

ТАК ДІТИ ВЧАТЬСЯ ЖИТИ!

       Що робить дитину нещасливою:

1. Відсутність батьківської любові.

2. Нестача уваги.

3. Відсутність простого людського спілкування (крики, окрики, погрози, побиття).

4. Невизнання дитини як особистості.

5. Помилки у виборі імені.

       Що робить дитину щасливою:

1. Любов, увага, повага батьків та дорослих.

2. Створення умов для розвитку його здібностей.

3. Щасливі батьки.