Автор: mysko

Право на індивідуальну реакцію є і у дорослої людини, є й у немовляти. Природа створила нас несхожими один на одного. Вчасно зрозумівши це, ви зможете краще зрозуміти свою дитину.

Індивідуальний, природний темперамент людини виявляється у всьому: в швидкості його мислення, темпі мовлення, в міміці, руховій активності, манері спілкування. Малюк народжується із успадкованим темпераментом, котрий не можна змінити, але можна навчитися контролювати. Темперамент обумовлений швидкістю та силою реакції нервової системи на подразники: на інтонацію матері, мокрі пелюшки, відчуття голоду, біль в животику тощо. Один малюк, відчувши дискомфорт, починає плакати, інший — незадоволено кричати, а третій спокійно засне, не звертаючи уваги на незручності. Сигнали, про все що відбувається, надходять в певні ділянки мозку, збуджуючи їх активність. Маленькі діти через незрілість мозку та відсутність соціального досвіду знаходяться цілком в тенетах вродженого темпераменту. Але дитина росте, засвоює уроки виховання, бере приклад зі старших. Він навчається терпіти, проявляти силу волі або, навпаки, відступати. Загалом, оволодіває механізмами, котрим під силу справитися зі вродженим темпераментом.

Сангвінік

Він життєлюб та оптиміст, з охотою ризикує та йде на компроміси, діловитий та зібраний. Сангвінік чудово сходиться з ровесниками, швидко адаптується в незнайомому місті, миттєво засвоює нову інформацію. Він любить рухливі ігри, дуже допитливий. Швидко засинає та завжди просинається в гарному настрою. Покарання переносить легко, швидко про них забуває. Його живе мовлення збагачене прикметниками найвищого степеню та супроводжується імпульсивними жестами. Це взагалі самий «зручний» для виховання темперамент. Однак, захопившись якоюсь справою, малюк не може правильно розрахувати свої сили, швидко втомлюється та часто змінює набридлі заняття.

Виховуючи сангвініка, навчайте його терпінню та наполегливості та слідкуйте, щоб його оптимізм та життєрадісність не переросли в легковажність на мінливість.

Холерик

Це невтомна, безстрашна, задириста дитина. Часто гарячкує та вступає в конфлікти. Нерідко відчуває страх та гнів, непередбачувані ситуації сприймає вороже. До зауважень відноситься спокійно, а ось фізичним покаранням чинить опір. Перевагу надає галасливим іграм, пустуванням, постійно відчуває потребу в глядачах та нових враженнях. Нову інформацію ловить на льоту і зразу ж забуває. Говорить голосно та швидко. До нової обстановки звикає легко. А ось засинає важко, і ніколи не можна передбачити, в якому настрої прокинеться.

Спробуйте знизити швидкість його руху життям, організовуючи зупинки та паузи. Допоможіть вибрати хобі, тоді фонтан його бурхливої енергії буде використаний в пізнавальних цілях. Займайте дитину спокійними іграми, які будіть удосконалювати увагу та спостережливість, вчити обдумувати рішення, розраховувати сили, завжди бути стриманим та наполегливим.

Флегматик

Він дуже спокійний, повільний, розважливий, навіть мало емоційний, не любить ризикувати. Ця дитина любить спокійні ігри. Він не буває лідером серед ровесників. Нову інформацію засвоює повільно, але назавжди. Довго адаптується до новизни, не любить змін. А ось засинає швидко, спить спокійно, але просинається повільно та довго ходить в’ялим.

Спробуйте розвивати в малюку допитливість та ініціативність, прискорюйте його повільні темпи (в цьому вам допоможуть любі ігри на швидкість та спритність), показуйте йому приклад яскраво вираженої, емоційної поведінки, самі активно радійте та засмучуйтеся, він обов’язково у вас перейме.

Меланхолик

Він сором’язливий, замкнений та нерішучий, тривожиться через дрібниці, дуже підозрілий та сентиментальний.Нову інформацію засвоює зі складнощами, весь час відволікається та швидко втомлюється. Рухається невпевнено, говорить тихо, але виразно. Як правило, видає реакцію, яка неадекватна силі подразника. Спати вкладається довго, засинає швидко, ранком легко встає. Дуже важко звикає до нових місць і тому не любить ходити в садок та школу. Меланхоліку потрібно вчитися самостійності та сміливості. Йому не можна наказувати, категорично звертатися та давати негативні оцінки. З таким малюком потрібно обговорювати побачене та почуте, акцентуючи увагу на позитивних сторонах.

Необхідно пам’ятати про психічну гігієну:

По-перше, обов’язково маємо дозувати новини, тому що їх багато і звідусіль, зараз вони не надто приємні. Якщо постійно спостерігається негативний фон, наша психіка дуже швидко дестабілізується і привести її до адекватного стану важко.

По-друге, не забуваємо про обов’язкові побутові справи. Паніка вмикається тоді, коли ми абсолютно не займаємося тим, до чого звикли. Тому перемикайтеся на ті справи, які робили до війни.

По-трете, якщо ви перебуваєте поруч із людьми зі слабкою психікою, із дітьми, які не можуть ще керувати своїми емоціями, то, як би вам не було страшно, переповнювала злість чи агресія, намагайтеся керувати своїми емоціями.

Четверте, намагайтеся розслаблятися через заняття хобі, те що зараз доступне: малювання, Коли немає світломаскувального режиму, співи, прослуховування музики, фізичні вправи, зарядка, гімнастика, перегляд фільмів ваших улюблених жанрів.

П’яте, намагайтеся спілкуватися з рідними не лише на тему війни і обміну новинами, але й на нейтральні теми, обговорюйте плани на найближче майбутнє.Шосте, здоровий сон необхідний організму. Головне правило здорового сну — його регулярність та більш-менш однакова тривалість.

Усі ми перманентно перебуваємо в нестабільних умовах життя, природно, відчуваємо страх та паніку, особливо діти, дехто почувається розгубленим. Зараз надзвичайно важливо підтримувати одне одного, вміти заспокоїти людей, які знаходяться поруч, насамперед дітей.

Як діти різного віку реагують на стрес та сприймають кризову ситуацію

Діти 0-3 років: у цьому віці діти відчувають дратівливість, плачуть, можуть проявляти надокучливу або агресивну поведінку та бояться незрозумілих звуків, криків, різких рухів і потребують фізичної близькості батьків. Тому їм насамперед потрібно забезпечити присутність батьків та їхній тактильний контакт.

Діти 4-6 років: часто відчувають безпорадність та безсилля, страх розлуки, у своїх іграх можуть відбивати аспекти ситуації, відмовлятися визнавати ситуацію та заглиблюватися в себе й не бажати спілкуватися з однолітками та дорослими. Вони потребують насамперед безпеки, тому батькам слід заспокоїти дитину, що і вона, і самі батьки в безпеці.

Діти 7-10 років: можуть відчувати провину, неспроможність, злість, фантазії, в яких дитина бачить себе «рятувальником», «зацикленість» на подробицях події. Дитина боїться втратити звичне та боїться смерті, досить добре розуміє загрозу, може переживати страх і думає про майбутнє. Тому батькам потрібно обговорювати з дитиною події та переживання і забезпечити їй безпеку та звичний спосіб життя (ігри, спілкування з друзями тощо).

Діти 11-13 років: відчувають дратівливість, страх, депресію, можуть поводитися агресивно та не приймати правила. Вони бояться втратити життя, близьких, будинок, звичний спосіб життя. У цьому віці діти розуміють, що відбувається, прогнозують майбутнє, але мінімальний власний досвід викликає тривожність. Батькам можна відкрито говорити про свої переживання, страхи та допомагати дітям відтворювати соціальні зв’язки.

Діти 14-18 років: проявляють небезпечну поведінку, можливі спроби самогубства, реакції, що нагадують реакції дорослих. Бояться втратити себе, своє місце, життя, близьких. Можуть радикально сприймати ситуацію, адже підліток тільки стає на ноги, а звичний світ зруйнувався. У цьому віці дорослим важливо не заохочувати підлітка брати на себе роль дорослого. З підлітком слід ділитися досвідом, розмовляти, допомагати знизити емоційне напруження, дати можливість бути природним зі своїми переживаннями.

Психологи звертають увагу, що практично у всіх дітей, особливо молодших, зараз спостерігається певний регрес — діти капризують, не виконують домовленості, втрачають деякі навички. Це абсолютно нормально, й у цій ситуації батькам не треба лякатися такої поведінки дітей.

Перш за все дорослим потрібно забезпечити «завдання виживання» — заспокоїти дитину тощо. При нормалізації умов можна буде працювати над відновленням, а дещо повернеться саме собою.

Що робити дорослим, щоб заспокоїти і підтримати дитину

1. Говоріть із дитиною, залишайтеся спокійним під час розмови

Говорити з дитиною варто дорослому, який найбільше зберігає спокій. Перед тим, як говорити з дитиною, дорослому самому слід заспокоїтися, щоб не завдати шкоди дитині.

Якщо спілкуєтеся з підлітком — також дуже важливо навчати його, де шукати перевірену інформацію, та ділитися джерелами для її пошуку. Адже, як пояснює психологиня, під впливом стресу підліткам, які зазвичай гарно знаходять інформацію в Інтернеті, зараз складно відшукати перевірену інформацію про все, що відбувається та зрозуміти ситуацію, оскільки емоції відключили неокортекс (ту частину мозку, яка «відповідає» за логіку).

2. Демонструйте надійність

Дорослому потрібно продемонструвати надійність: варто сказати дитині, що ви зробите все, щоб захистити себе і її від небезпеки, й що наша армія на варті та дасть відсіч. Для дитини до підліткового віку свої слова про захист і безпеку можна підкріпити обіймами. Підлітки ж, навпаки, можуть сприймати обійми, як слабкість.

3. Обговорюйте з дитиною правила «цивільної оборони»

Слід пояснити дитині, що зараз дуже важливо слухатися старших — батька, маму, не сперечатися з дорослими та слідувати за тим, хто відповідальний за безпеку.

Також домовтеся та навчіть дитину, де вона може зустрітися з вами або іншими родичами, де переховуватися, якщо буде втрачено мобільний зв’язок.

4. Грайте ігри, виконуйте з дитиною заспокійливі вправи

Дитяча психологиня Світлана Ройз звертає увагу, що під час стресу ігри дітей можуть бути трохи «регресивними», тобто старші діти можуть знову грати в ігри для малечі. Можна ліпити з пластиліну, окреслити навколо себе коло безпеки з нитки, рвати на дрібні шматки папір, «Видихнути хмаринку» (уявити, що вдихнули хмаринку і видихнути її зі звуком, можна з грозою і блискавкою, тупотіти при цьому ногами) тощо. Також можна грати настільні ігри, малювати, грати у слова, ігри в телефоні, в яких залучене просторове сприйняття (наприклад, Тетрис).

5. Виконуйте вправи при панічній атаці

Міжнародний фонд ЮНІСЕФ на своїй Фейсбук-сторінці опублікував поради Світлани Ройз, як діяти при панічній атаці.

Ви та ваша дитина можете робити такі вправи на вибір:

• покласти руку на живіт, приблизно на 3 пальці нижче сонячного сплетіння та постукати по цьому місцю потерти кінчик носу
• надавити не сильно на очні яблука з двох боків
• якщо є, де лягти, — лягти на спину і зробити рухи ногами, як на велосипеді
• сконцентруватися на диханні — одну руку скласти, як човник і накрити нею губи, іншу руку — покласти на живіт. Видих — рука йде вниз до грудей, вдих — рука підіймається до рота
• змащувати губи, полоскати рот водою
• витягувати якомога далі язика — ніби намагаючись торкнутися грудної клітини
• подивитися вправо, не повертаючи голови, — якомога далі на 15-20 секунд, потім перевести погляд прямо, потім подивіться вліво — якомога далі, потім знову прямо
• розтерти тіло
• розтерти точку між підмізинним (четвертим) пальцем та мізинцем — там знаходиться точка паніки
• покласти руки на ребра, відчути, як вони при диханні розширюються, підіймаються
• розтерти руки, прикласти до нирок.

6. «Займіть» чимось аудіальний канал дитини

Світлана Ройз пояснює, що під час звуку сирен у дитини в особливому навантаженні перебуває аудіальний канал сприймання, тому його потрібно чимось «зайняти». Для цього можна співати хором, горланити кричалки проти утіпутіна і російської армії, слухати в навушниках аудіоказки та музику, взяти з собою гітару та влаштувати для всіх концерт.

7. Ще кілька речей, як можна відвернути увагу дитини

• обіймайте дитину, жартуйте з нею;
• поїть дитину теплими напоями, годуйте її чимось смачненьким;
• виконуйте разом із дитиною рутинні справи;
• вмикайте мультики, серіали, розповідайте казки, історії, читайте дітям вголос.

8. Пояснюйте дитині про важливість бути зібраними та допомагати одне одному

Психологиня Світлана Ройз пише, що необхідно пояснити дитині складність ситуації, пояснити, що сталося те, чого ми боялися, тому важливо бути зібраними та допомагати одне одному.

9. Довірте дитині посильне для неї відповідальне завдання

Світлана Ройз радить покласти на дитину відповідальність, яка їй до снаги — наприклад, доручити дитині завдання слідкувати за іграшкою.

Наші психологи також рекомендують доручити дитині певну функцію чи роль. Наприклад, можна попросити дитину створити казку про якогось персонажа, уявити себе журналістом та провести репортаж із події тощо.

Прийом відповідального завдання, ролі чи функції можна застосовувати й для саморегуляції дорослих.

10. Дозволяйте дитині вивільняти ненависть та злість

Зараз і для дорослих, і для дітей виявляти злість (ненавидіти, лаятися, кричати) — це здорова реакція. Тому дорослим потрібно лаятися, кричати — це здорова реакція. Це варто робити в ігровій формі.

Можна застосовувати гру «Злий бобер» (придумати злу тваринку і поводитися так, як, на нашу думку, може себе вести ця тваринка. Потім перетворитися на добру тваринку. Потім — на людину) або кричати в «мішечок для криків» або стаканчик.

Але після вивільнення ненависті та злості слід перемкнутися на щось добре і позитивне: на обійми, теплий чай, добрі слова одне одному. Сльози та плач — теж нормально в цій ситуації, тому дайте дитині виплакатися! Після емоційного вивільнення дитині буде легше!

1. ФАНТАЗУЙ

Фантазуючи, ми допомагаємо собі зберігати творчу іскру, спонтанність та безпосередність — все це зміцнює психічне благополуччя. Творча уява дозволяє навчитися технікам візуалізації, які дуже ефективні у боротьбі зі стресом.

2. СПИ ВДЕНЬ

Денний сон допомагає зняти напругу та підвищує працездатність. Можна дозволити собі трохи подрімати, відкинувшись на спинку стільця або навіть поклавши голову на стіл.

3. ЧАСТІШЕ ОБНІМАЙСЯ З БЛИЗЬКИМИ

Для зниження стресу дуже важливий тілесний контакт та емоційна підтримка близьких.

4. ГРАЙ 3 ДОМАШНІМИ УЛЮБЛЕНЦЯМИ

Дослідження доводять, що улюбленці допомагають боротися з гіпертонією, мотивують до здорового способу життя та надають велику емоційну підтримку.

5. СПІВАЙ

Додай в своє життя музичність: піддайся пориву та співай. Спів — швидкий та ефективний спосіб боротьби зі стресом.

6. МАЛЮЙ, ЛІПИ

Творчість допомагає прожити та пропрацювати емоції, зняти стрес.

7. ВЕДИ ЩОДЕННИК

Метод боротьби зі стресом, який підходить як дітям, так і дорослим. Опишіть свої емоції чи сни або ведіть «щоденник Вдячності»

8. ДОЗВОЛЬ СОБ МРІЯТИ

Уявіть собі ідеальне життя та подумайте, що можете зробити вже зараз, щоб трохи наблизитись до мрії.

-При виникненні стресу намагайтеся вживати в їжу продукти, які стимулюють вироблення ендорфіну та серотоніну («гормони щастя») такі як сир, горіхи, шоколад, м’ясо птиці, зелень, морква, всі види капусти, солодкий та червоний перець, висівковий хліб, макарони з твердих сортів пшениці, банани, ананаси, смородина, чорниця, ізюм. До того ж, не забудьте при споживанні продуктів отримувати ще й естетичну насолоду. Гарно сервіруйте та їжте з красивого посуду, але не забуваючи при цьомупро високу калорійність деяких продуктів.

-Насолоджуйтеся прогулянками на свіжому повітрі. Навчайтеся зупиняти свій погляд на приємних дрібницях. Намагайтеся побачити незвичне у звичайних речах.

-Будьте фізично активними. Це запорука здорового сну та передумова гарного гормонального балансу.

-Поєднуйте роботу з улюбленим заняттям. Прослуховування музики, малювання, читання тощо. Улюблені заняття пробуджують свідомість, допомагають відволіктися від рутинної справи.

-Якщо Вас поглинає величезна кількість справ, складіть план дій та вирішуйте їх поетапно.

-Проводьте час у приємному товаристві. Тримайтеся людей, які не тільки Вас розрадять, а й зрозуміють та підтримають.

-Не бійтеся звернутися за порадою. Навіть незначне зауваження може стимулювати Вас до нових ідей.

-Закінчуйте роботу «у своїй голові». Вчіться говорити собі «стоп», переступаючи поріг власної квартири.

-Змініть заведений порядок. Чистіть зуби іншою рукою, приймайте душ із заплющеними очима, мийтеся під теплішою (холоднішою) водою, робіть так, як ваше тіло не звикло.

-Проаналізуйте, яка ситуація для Вас найбільш стресова та змініть своє відношення до неї. Навчіться контролювати свої емоції та не забувайте себе хвалити коли Вам це вдалося. БУДЬТЕ ЩАСЛИВІ!

При виборі гуртка або секції для своєї дитини важливо пам’ятати, що найкращий гурток для неї — це той, в якому їй цікаво проводити час, куди вона ходить за власним бажанням, а не з примусу. Тому в найпершу чергу необхідно визначитися з тим видом діяльності, котрим дитина буде займатися в гуртку або секції. Для цього мами та тата повинні допомагати своїм дітям у визначенні та усвідомленні їхніх інтересів, схильностей та здібностей. А потім — рекомендувати певні гуртки та секції.

Якщо дитині важко визначитися з вибором, нехай вона походить в різні гуртки, щоб відчути власний потяг до чогось. Від батьків потрібні терпіння та підтримка. Але в будь-якому випадку відвідування позашкільних занять збагатять вашу дитину вмінням спілкуватися з ровесниками, знаходити однодумців та самостійно знайомитися.

Малювання

Художнє сприйняття світу — чудове відкриття для дитини та дорослого. Заняття малюванням розвивають творчі здібності, уяву, емоційність, мислення, уважність, дрібну моторику, координацію рук, смак, і, звичайно ж, художні навички. У дитини розвивається терпіння, вміння зосереджуватися, усидливість. Малювання корисне для розвитку правої півкулі мозку, яка відповідальна за креатив, емоції, абстрактність та образність мислення.

Театральне мистецтво

На заняттях театральною діяльністю дитина розкривається. Розвивається пам’ять, відчуття ритму та емоційність. Дитина навчається працювати в групі та краще розуміти інших людей. Вона починає отримувати насолоду від виступу на сцені. Найголовніше — в театральних гуртках дитина може розкритися як багатогранна творча особистість, навчиться виражати свої думки та почуття, гарно говорити, плавно рухатися.

Умілі руки

Зроблене своїми руками стає все більш актуальним. В теперішній час вишивання, бісероплетіння, декоративне плетіння та в’язання одягу, пошиття, орігамі, ліплення, виготовлення ляльок та інших іграшок — ексклюзив. Такі речі завжди в ціні та дуже ціняться в якості подарунку. Заняття цими видами діяльності нададуть можливість дитині удосконалити дрібну моторику, окомір,терпіння та усидливість, вміння доводити розпочату справу до кінця, розвинуть просторове мислення та почуття прекрасного. Отримані навички обов’язково знадобляться в житті.

Заняття шахами та шашками

Діти знайомляться з правилами гри в шахи та шашки, набувають навички гри, вчаться вирішувати шахові задачі. Гра в шахи та шашки розвиває логічне мислення та підвищує рівень інтелекту.

Хореографічні гуртки

На танцях дітям «ставлять» осанку на довгі роки. Це красивий, захоплюючий різновид спортивних занять, де окрім ритміки та пластики, дитина, отримає художній розвиток та кругозір. Дитина починає розбиратися в музиці, танцювальних стилях, історії танцю загалом. Заняття танцями сприяють загальному фізичному розвитку та розвивають гнучкість, виробляють грацію та осанку. За рахунок публічних виступів виробляється почуття впевненості в собі.

Музичні гуртки

Заняття музикою прививають любов до співів, розвивають почуття ритму, слуху та голосу. Під час занять у дітей розвивається увага та виробляються навички узгодженості дій. Виступи на концертах вчать дитину тримати себе перед батьками та надають їм впевненості в собі.

Гуртки іноземної мови

Ці заняття є чудовою можливістю розвитку слухової та зорової пам’яті, усидливості та вміння працювати. На заняттях іноземної мови дитина зможе набути навичок усного мовлення, ознайомиться з основами іноземної мови та правилами вимови. На таких заняттях діти заучують пісні та вірші іноземною мовою, знайомляться з культурою країн, мову яких вони вивчають.

Фольклорні гуртки

На заняттях такого гуртка дитина має змогу вивчити та засвоїти фольклор рідного краю, прилучитися до національної культури свого народу, що є чудовою можливістю для збереження багатих традицій своєї батьківщини. В таких гуртках дитина зможе навчитися народним пісням, основам народного танцю та зможе взяти безпосередню участь у обрядах народних свят.

Туристичні гуртки

Головне завдання таких гуртків — задовольнити природну потребу в безпосередньому пізнанні навколишнього світу та свого краю, виховати активну любов до нього. На цих заняттях дитина вчиться основам орієнтування, виховується фізично, набуває любові до праці та навичок працювати. Отримані навички та знання є чудовим стимулом до самопізнання та самовдосконалення.

Гуртки з вивчення психології

Найперше завдання такого гуртка — виховання у дитини емоційно-ціннісного відношення до людини. На заняттях дитина зможе навчитися основам психологічних знань, культурі спілкування, навчитись узагальнювати психологічні факти та робити висновки. Отримані знання сприяють власному саморозвитку та самовизначенню дитини.

БАЖАЄМО ВАМ УСПІХУ У ВИБОРІ ГУРТКА!

ДОБІРКА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПОРАД ДЛЯ БАТЬКІВ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Зваживши всі основні фактори розвитку повноцінної, цілісної особистості, формування адекватної рефлексії дошкільника, аналізуючи досвід власних досліджень, враховуючи показники фізичного та психічного розвитку дошкільнят, з метою забезпечення психологічного здоров’я, запобігання розладів нервової системи радимо послуговуватися в роботі з дітьми такими принципами.

Для підтримання пізнавальної активності:

• заохочувати всі зусилля дитини, а саме її бажання пізнавати нове;

• важливо відповідати на всі запитання дитини, займатися з нею тим, що їй подобається;

• уникати стереотипів та шаблонів у роботі, розвивати творчість вихованців.

З метою запобігання формування негативного образу ” Я ” дитини бажано:

• уникати негативних оцінок дитини, результатів її діяльності;

• порівнювати результати роботи дитини тільки з її власними досягненнями, а не з досягненнями інших дітей;

• не смикати дитину щохвилини, не говорити їй про її недоліки, не пригнічувати ініціативу дитини;

• кожна дитина в процесі виховання, спілкування з вихователем, вчителем, батьками має почуватися захищеною.

Орієнтація на позитивний контакт з дитиною:

• любити дітей;

• знайти золоту середину між періодичними перебуванням малюка наодинці з собою і спілкуванням з дорослими;

• кожна дитина потребує любові і теплоти почуттів для повноцінного особистісного розвитку.

Орієнтація на індивідуальність дитини:

• психологічне здоров’я дитини — її бажання бути ” всим, чим вона може”;

• розвиток свого потенціалу через самоактуалізацію, знаходження правильного уявлення про самого (саму) себе.

Уникайте авторитарного стилю у вихованні дітей!

Уникайте прямого тиску на дитину.

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

• Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт з нею.
• Знаходьте радість у спілкуванні з дитиною. Визначіть для неї місце в сім’ї.
• Нехай не буде жодного дня без прочитаної книжки.
• Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мову.
• Цікавтеся справами і проблемами дитини.
• Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати.
• Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.
• Надавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.
• Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хв.
• Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.
• Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноцінним членом сім’ї зі своїми правами і обов’язками.

Пам’ятайте, що діти — не просто продовжувачі ваших вмінь, знань, здібностей . Кожна дитина має право на реалізацію своїх потенційних можливостей і на власну долю.

ПРАВИЛА ДЛЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

1. Не забирай чужого, але й не все своє віддавай.
2. Попросили — дай, намагаються відібрати — старайся захищатися.
3. Не ображайся без причини.
4. Сам ні до кого не приставай.
5. Коли кличуть гратися — йди, не кличуть — попроси, цього соромитися не слід.
6. Грайся чесно, а якщо керуєш грою — не ображай інших.
7. Не дражнися, не хникай, не вимагай нічого. Ніколи двічі не проси. Не будь ябедою.
8. Через оцінку не плач, з учителями не сперечайся і не ображайся. Робити уроки потрібно завжди, тоді й оцінки будуть гарні.
9. Не будь ніколи замазурою — таких не люблять.
10. Частіше кажи: давай дружити, давай разом гуляти. І завжди в тебе будуть друзі.